Офіційний сайт: Центр профільного навчання
- філія Новобузької ЗОШ І-ІІІ ст. № 1

 
ЦПН » Водійська культура у медичному аспекті
на правах рекламы

Водійська культура у медичному аспекті

Вживання медичних препаратів


У програмі підготовки водіїв з медичних питань в основному розглядається надання допомоги потерпілим в автомобільних аваріях. Проте висока культура водіння забезпечується також здоров'ям водія, з ним пов'язуються безпечні умови руху. Часто здоров'я водія залежить від таких чинників, як тепловий удар, відхилення від норми кров'яного тиску, головний біль. При цьому є цілий ряд медикаментозних засобів, які негативно впливають на увагу і реакцію водія. Ці питання висвітлюються в медичній літературі, в яку, на жаль, більшість водіїв рідко заглядає. Тому водій повинен розуміти своє самопочуття, мати уявлення про свої хронічні захворювання і динаміку їх зміни. Усе це необхідно для того, щоб самому собі відповісти на запитання: чи можна мені вести машину сьогодні? Чи можна собі дозволити їхати швидко, чи треба їхати повільно? Чи нічого не трапиться через мій хворобливий стан? Чи не призведе мій пригнічений настрій до дорожньо-транспортної катастрофи? Такі запитання повинен ставити собі кожний водій високої культури. Особливо це стосується людей літнього віку, жінок — власниць автотранспорту, тобто водіїв-любителів, за станом здоров'я яких не здійснюється медичний та адміністративний контроль.
У статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я зазначається, що здоров'я як «стан повного фізичного і духовного благополуччя» може коригуватися хворобами і фізичними дефектами. Хворобі передує стан перед хвороби, коли хвороби ще немає, але сили організму перенапружені або ослаблені. Передхвороба також допускає наявність в організмі коливань у самопочутті людини.
Серед водіїв, навіть молодих, не так часто трапляються практично здорові люди, тобто такі особистості, в організмі яких немає відхилень, немає чинників, що погіршують самопочуття і працездатність. Зважаючи на це, самооцінка водієм свого загального стану і самопочуття набуває особливого значення.
Багато людей змушені лікуватися, зокрема, робити ін'єкції і приймати ліки по 3—4 рази на день. Здебільшого лікування поєднується з роботою, а отже, і з водінням автомобіля. Іноді ліки купуються негайно в придорожніх аптеках, якщо їх немає в автомобільній аптечці.
На жаль, зовсім не всі ліки можна безбоязно приймати, сидячи за кермом машини, що рухається. Деякі з них, що є корисними в терапії, одночасно гальмують психічні й фізичні реакції або створюють незручності через відсутність туалету. Особливо це стосується водіїв літнього віку, а також тих, у кого були хірургічні операції чи серйозні захворювання.
Одним з аспектів культури водія має бути врахування побічних дій ліків і відповідне коригування своєї поведінки під час водіння. З усього розмаїття медикаментів, вживання яких не пов'язане з постільним режимом або з лікуванням у стаціонарі, ми обрали кілька десятків найбільш поширених ліків, які можуть негативно впливати на організм деяких водіїв. Ринкова ситуація, що склалася в нашій державі протягом останніх років, коли дедалі більше медичних послуг стають платними, призвела до того, що люди в обхід лікарів звертаються безпосередньо в аптеки і призначають собі лікування за описами на вкладках до лікарських препаратів.

Вплив природних факторів на стан водія


Раптово занедужати може кожний здоровий водій, що, звичайно, перешкоджатиме управлінню автомашиною. Розглянемо конкретно, які можуть бути причини нездужання.
Гірська хвороба» Виникає майже в усіх на висоті близько 4000 м над рівнем моря. Проте у водіїв літнього віку та з ослабленим організмом, наприклад після тривалої хвороби, вона може виникнути і на висоті близько 1000 м. Для гірської хвороби характерні задишка, прискорене серцебиття, слабість, стомлюваність, сонливість, зниження апетиту, іноді нудота. Може бути носова кровотеча. Ці симптоми посилюються внаслідок переохолодження, емоційного і фізичного перевантаження.
Якщо неможливо відмовитися від поїздки в умовах висоти, то потрібно вести машину обережно, частіше зупинятися для відпочинку, підніматися вгору повільно
Концепція профільного навчання