Офіційний сайт Філії Новобузького
Центру профільного навчання ЗОШ №1

 
» Склад, будова та властивості тканини
на правах рекламы

Склад, будова та властивості тканини

Волокнистий склад тканини слід враховувати під час моделювання, конструювання, крою та пошиття всіх швейних виробів. Волокнистий склад тканин визначають органолептичним і лабораторним способом. На практиці в швейному виробництві найчастіше застосовують органолептичний метод, при якому волокнистий склад тканини визначають за допомогою органів чуття (зір. Дотик). При визначенні волокнистого складу тканини цим методом звертають увагу на її колір, блиск, м’якість, жорсткість, товщину, щільність. Пружність (зминання) від ниток основи й спіткання, обривність цих ниток, гігроскопічність.
Будова тканин визначається взаємним розташуванням основних ниток і ниток спіткання.

Основні параметри будови тканини:

  • структура ниток (лінійна густина і напрям крутки);
  • переплетення;
  • густина ниток основи і спіткання;
  • будова лицьової і виворітної сторони.
У швейній справі розглядають, як правило, геометричні, механічні, фізичні, оптичні й технологічні властивості тканин.

Геометричні властивості - це товщина, ширина, довжина, щільність тканини.
Товщина тканини впливає на призначення та фасон майбутнього одягу, добір швацьких ниток і голок, розкрій і обробку в швейній промисловості. Залежить вона від лінійної щільності пряжі і крутки, виду переплетення ниток, щільності і способу ткання.
Ширина - показник, від якого залежить кількість погонних метрів тканини, необхідна для розкроювання виробів. Відстань від пруга до пруга становить ширину тканини.
Довжина. Текстильна промисловість випускає тканини різної довжини (від 10 м до 150 м) залежно від їх вигляду і поверхневої щільності. Довжину тканини визначає довжина нитки основи, яка використовується при виготовленні тканини.
Щільність тканини визначають кількістю ниток основи і утоку, розміщених на певній одиниці довжини, найчастіше на 100 мм. Залежить вона від товщини ниток основи і утоку, виду переплетення та обробки тканини.

Механічні властивості характеризуються стійкістю до механічних впливів, до подовження і деформації, зминання, драпірування, стійкості до зношування.
Міцність - одна з найважливіших властивостей, що впливає на якість тканини. Вона характеризується границею міцності при розтягуванні, розриванні і продавлюванні тканини.
Зминальність - це здатність тканини утворювати складки і зморшки в результаті згинання і стискання тканини, які можна виправити шляхом волого-теплової обробки. Зминальність тканини залежить від властивостей волокон, структури тканини, характеру обробки.
Драпірувальність - здатність тканини утворювати симетрично спадаючі округлі складки, що залежить від структури тканини і її поверхневої щільності.
М'якість - здатність тканини легко змінювати свою форму, що залежить від виду і якості волокон, від крутки пряжі, від щільності переплетення і способу обробки.
Зношуваність і зносостійкість - дві взаємно протилежні властивості тканини. Причиною зношення тканини бувають механічні, фізико-хімічні та біологічні фактори, дії яких піддається виріб під час використання, чистки, прання, а також під впливом світла, вологи, температури повітря.

Фізичні властивості тканин - це гігроскопічність, повітропроникність та паропроникність, водопроникність, водопоглинальність, теплозахисні властивості, пилоємність.
Гігроскопічність - здатність тканини змінювати свою вологість залежно від вологості і температури навколишнього середовища.
Водопоглинальність - здатність тканини вбирати вологу, що дуже важливо для рушників, спальної і натільної білизни.
Водопроникність - здатність тканини пропускати через себе воду. Протилежна властивість - водоопірність - має велике значення для спеціальних тканин (брезент, плащові тканини тощо).
Повітропроникність - здатність тканини пропускати повітря і забезпечувати вентиляцію тіла.
Паропроникність - здатність тканини пропускати водяні пари і забезпечувати нормальні умови для організму людини.

Теплозахисні властивості - здатність тканини зберігати тепло, яке виділяється тілом людини. Вони залежать від товщини і щільності тканини.
Пилоемність і пилопроникність - здатність тканини затримувати пил та інші забруднення, що залежить від структури тканини, виду волокон та обробки.

Оптичні властивості - блиск, колорит, пофарбування - впливають на визначення характеру, фасону моделі, оздоблення виробу.
Блиск - здатність тканини відбивати світло, що значною мірою залежить від структури волокна і ниток тканини, щільності, характеру оздоблення та гладкості поверхні тканини.
Колорит — співвідношення всіх кольорів, що беруть участь в оформленні тканини. Колір тканини може бути природним, а може створюватись пофарбуванням. Деякі механічні і фізичні властивості, які мають значення для технології виготовлення швейних виробів, можна об'єднати в групу технологічних властивостей. Це здатність тканин протистояти різанню, ковзанню, обсипанню, прорубуванню, розсуванню ниток у швах, зсіданню, а також здатність до формування в процесі волого-теплової обробки.

Технологічні властивості тканин залежать від властивостей волокон, виду ткання і характеру обробки тканин.
Протистояння різанню залежить від волокнистого складу, щільності і обробки тканини.
Ковзання тканин залежить від характеру волокон та виду переплетення ниток. Прорубування - пошкодження тканини голкою при шитті. Прорубування залежить від будови тканини і умов шиття на машині.
Розсування ниток виникав в результаті тривалої дії сил деформації на тканину (розтягу, згину, тертя), нитки основи ніби зміщуються в один бік.
Здатність тканини до розтягування сприяє кращому формуванню деталей одягу при їх волого-тепловій обробці, одночасно підвищує термін носіння виробу. Сипкість - це випадання ниток з тканини по обрізних краях. Вона значною мірою залежить від роду волокна, ступеня сукання пряжі та структури тканини.
Зсідання властивість тканини зменшуватися в розмірах - відбувається під дією тепла і вологи, тобто під час прання та волого-теплової обробки деталей і виробів.


Концепція профільного навчання