Офіційний сайт Філії Новобузького
Центру профільного навчання ЗОШ №1

 
» Стандартизація і сортність тканин
на правах рекламы

Стандартизація і сортність тканин

Стандарт - це нормативний документ, у якому перелічені для загального та багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або її результатів для досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній галузі. Стандарти на тканину характеризуються сукупністю технічних норм, що визначають її волокнистий склад, будову та властивості. Виготовлення текстильних матеріалів, перевірка їх якості, сортування, маркування, а також зберігання й догляд за ними відбуваються відповідно до норм чинних стандартів.

Згідно з нормативними документами існують такі категорії стандартів: Державні стандарти України (ДСТУ); Галузеві стандарти України (ГСТУ); Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ); Технічні умови України (ТУУ); Стандарти підприємств (СТП).
Згідно з домовленістю країн СНД на їх території до затвердження національних стандартів можуть діяти міждержавні стандарти (ГОСТи, ОСТи, ТУ та інші). Цієї практики дотримуються і в Україні. У текстильній промисловості існує більш 500 стандартів. Розрізняють наступні основні види стандартів: основоположні стандарти, стандарти на продукцію та послуги, стандарти на процеси, стандарти на методи контролю.
Державна система сертифікації дає змогу об'єктивно оцінити якість продукції, гарантує споживачу підтвердження її безпеки, надійності, гігієнічності, забезпечує контроль за відповідністю продукції екологічним вимогам, підвищує її конкурентоспроможність. Сертифікат відповідності на тканини видається після проведення лабораторного визначення показників, передбачених відповідними стандартами.
Для виготовлення гарного одягу необхідно використовувати високоякісні матеріали. Якість тканини оцінюється сукупністю її споживчих властивостей, які залежно від призначення, умов експлуатації, волокнистого складу та будови можуть бути різними. Контроль якості тканини – це перевірка відповідності показників якості тканин вимогам нормативно-технічних документів. Якість швейних виробів контролюють на всіх стадіях їх виготовлення: у процесі підготовки тканин до розкроювання, при їх настиланні і розкроюванні; під час комплектування деталей крою, пошиття, остаточної обробки виробів, їх маркіруванні.

Перевірка якості тканин проводиться органолептичним і лабораторним методом. Залежно від якості готової тканини визначають згідно зі стандартами сортність тканин. Сорт матеріалів для одягу визначають по ряду характеристик: чи наявності відсутності дефектів зовнішнього вигляду, відхиленням від норм фізико-механічних показників, відхиленням від норм міцності фарбування до тих чи інших впливів.
Під час визначення сорту тканини беруть до уваги дефекти місцеві та поширені. Місцеві дефекти незначні й знаходяться на обмеженій ділянці тканини (пляма, потовщення, заломи, складки і ін.).
Поширений дефект – це дефект, властивий для всієї площі тканини або для її більшої частини (розтраф при порушенні технології вибивання тканини, мушкуватість і шишкуватість).
Бавовняні, вовняні та лляні тканини поділяються на два сорти – І і ІІ; шовкові тканини – на три сорти І, ІІ, і ІІІ. При встановленні сорту повинні враховуватися також художньо-естетичні показники якості матеріалів. Художньо-естетичні показники якості матеріалу оцінюють перед його запуском у виробництво. Оцінку проводять експертним методом по 40-бальній системі. Експерти оцінюють колірну гаму і малюнок матеріалу, структуру його поверхні обробку. Вони визначають ступінь відповідності цих ознак і напрям моди і ставлять бали в залежності від цього ступеня.


Концепція профільного навчання