Офіційний сайт Новобузького
Центру профільного навчання

 
Центр профільного навчання » Основи композиції одягу. Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі
на правах рекламы

Основи композиції одягу. Основні лінії силуету: горизонтальні, вертикальні. Конструктивні, конструктивно-декоративні та декоративні лінії в одязі

Композиція - це поєднання елементів одягу, об'єднаних в єдине ціле задумом художника-модельєра.
Процес створення композиції моделі і виконання її в матеріалі називається творчим моделюванням. При розробці нової моделі одягу художник-модельєр ураховує її призначення, вік і заняття людини, для якої вона призначена, пропорції і будову тіла її фігури; фактуру і структуру матеріалу, його колір, розміри малюнка; форми і пропорції одягу; гігієнічні, економічні, естетичні та експлуатаційні вимоги, що ставляться до нього, а також напрям моди.
Працюючи над композицією одягу, художник-модельєр робить ескіз моделі; вивчивши особливості рекомендованої тканини, визначає її здатність драпіруватись, шукає форму, в якій тканина найвигідніше проявляє свої якості у цій моделі. Художник визначає найвиразніші для неї конструктивні та декоративні лінії.
Силует - це площинне зорове сприйняття об'ємних форм одягу, чітко обмежених контурами. Силует характеризується ступенем прилягання виробу до фігури по лінії талії, висотою і шириною плечей, довжиною і шириною виробу внизу.
Для точнішої характеристики силуету його порівнюють з геометричними фігурами. Силует, основні лінії якого паралельні, нагадує прямокутник. Силует з лініями, що розходяться вгору і вниз від лінії талії, нагадує трикутник, а силует, утворений плавними кривими лініями, порівнюють з овалом і т. д.
Лінії в одязі (зокрема, у жіночій легкій сукні) поділяють на конструктивні і декоративні.
Конструктивні лінії створюють основу композиції моделі. Це лінії плечових й бокових швів спідниці, шва з'єднання ліфа і спідниці по лінії талії, швів вшивання рукавів у пройму.
Декоративні лінії - це лінії, що використовуються при розробці оздоблення моделі. До них належать лінії, які утворюються оздобленням різних видів (защипами, складками, зборками, мереживом, вишивкою, кантами, бантами, оздоблювальними швами).
Декоративні лінії бувають горизонтальними, вертикальними, кривими, ламаними, мішаними, паралельними.
Моделюючи легку сукню, як і інші види одягу, потрібно серйозно продумати систему ліній, пам'ятаючи про те, що, зловживаючи використанням різних ліній, можна порушити цілісність композиції виробу, гармонію його частин.
Одним з найважливіших елементів композиції одягу є пропорційність. Пропорції - це певне співвідношення частин (форм) моделі між собою і з моделлю в цілому. Щоб знайти правильну пропорцію між частинами моделі, треба визначити, який поділ цілого на більшу і меншу частини припустимий, щоб при цьому більша частина не здавалась занадто великою, а менша - занадто малою. Важливими відправними точками для знаходження певних пропорцій в одязі є довжина виробу і розміщення лінії талії. Знаючи цю закономірність, художник-модельєр у пошуку пропорцій моделі передусім орієнтується на фігуру людини.
Пропорційність фігури людини залежить не тільки від правильно вибраних пропорцій одягу, а й від зачіски, величини головного убору, висоти каблука взуття тощо. Усе це повинен враховувати художник-модельєр під час розробки моделей одягу.
Одним із засобів зв'язку в єдине ціле всіх елементів композиції моделі є ритм. Ритмом називається закономірне чергування порівнянних форм та елементів одягу.
Закономірність ритмічної побудови проявляється в лініях силуету, конструкції, декоративних елементах і кольоровому поєднанні. У певному ритмі також будують орнаменти вишивок, малюнки на тканинах. Ритми, до яких може звернутись художник-модельєр, такі: простий рівномірний, пропорційно-послідовний, радіально-променевий.
Простий рівномірний ритм полягає в послідовному чергуванні однакових за формою, розміром і кольором елементів композиції та їх інтервалів.
Пропорційно-послідовний ритм ґрунтується на принципі наростання від меншого до більшого. Цей ритм характеризується можливістю як зростання, так і зменшення елементів композиції, причому в найрізноманітніших варіантах і підпорядкуваннях.
Радіально-променевий ритм полягає у великій кількості впорядкованих ліній, що беруть початок в одному місці й на одній осі. У композиції легкої сукні прикладом можуть бути такі деталі, як жабо, плісе, гофре або віялоподібні складки на спідниці покрою "сонце", а також різноманітні драпіровки.

Колір і зорові ілюзії в одязі

Дуже впливають на композицію одягу колір і малюнок тканини. За допомогою кольору можна на вигляд збільшити або зменшити зріст і об'єм фігури, приховати вади в будові тіла, а також змінити відтінок шкіри, збільшити інтенсивність кольору очей, волосся, обличчя. Колір впливає на гігієнічні властивості одягу і на працездатність людини.
Кольори, розміщені в такій послідовності: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий, називаються спектральними. Їх поділяють на теплі й холодні. Перші три кольори - червоний, оранжевий, жовтий - теплі; чотири інших - зелений, голубий, синій, фіолетовий — холодні. Від основних кольорів райдуги бере свій початок нескінченна кількість найрізноманітніших тонів, півтонів, відтінків (проміжні кольори). Кольорові поєднання можуть бути контрастними, напівтональними та однотональними. Основними кольорами є червоний, жовтий, синій. Вони взаємонезалежні, тобто жодного з них не можна утворити змішуванням двох інших кольорів, а змішуванням їх можна мати всі інші кольори і відтінки.

Усі кольори поділяють на хроматичні, ахроматичні й перехідні.

Хроматичні кольори (у перекладі з грецької - забарвлені; „хромос” - колір) - це основні й проміжні спектральні кольори.
Ахроматичні кольори (незабарвлені, або нейтральні) - білий, сірий, чорний. Вони мають тільки світлість - більшу чи меншу близькість цього кольору до білого.
Хроматичні ж кольори мають не тільки світлість, а й колірний тон.
Колірний тон - це інтенсивність, насиченість кольору. Під насиченістю розуміють інтенсивність певного тону в цьому кольорі.
Спектральні кольори найбільш насичені з усіх хроматичних, їх називають чистими, або інтенсивними. Кольори, розміщені між спектральними (тобто проміжні, наприклад, жовто-зелений, синьо-фіолетовий), менш насичені. їх називають перехідними, складними, спокійними, стриманими.
Якщо в насичений колір добавити білого кольору, він стає розбіленим - це пастельний тон; а коли добавити чорного, то матимемо затемнений колір.
Узгоджуваність, поєднуваність кольорів називається гармонією. Гармонійно можуть поєднуватись два-три ахроматичних кольори. Двоколірна гармонія поєднання - це два близько розміщені кольори в спектрі або два кольори, далекі один від одного в ряду кольорів за світлістю. У триколірній гармонії звичайно поєднуються три контрастних кольори.
Кольори, розміщені в колірному крузі на протилежних кінцях, називають додатковими. Наприклад, червоний - зелений, синій оранжевий і т. д.
У поєднаннях додаткових кольорів один колір повинен бути основним, переважаючим, а другий - додатковим, тобто бути засобом оздоблення.
При створенні моделі художник-модельєр враховує не тільки закономірності колірних поєднань, а й малюнок тканини, за допомогою якого можуть створюватись зорові ілюзії.
Зорові ілюзії - це спотворене сприймання оком дійсності. Знаючи закони зорових ілюзій, можна зорово змінити фігуру людини: зменшити або збільшити, розширити або звузити, приховати якісь вади. Наприклад, якщо зобразити два прямокутники і один з них заштрихувати рідкими вертикальними лініями, а другий густими горизонтальними лініями, то перший здаватиметься нижчим і ширшим від другого. Проаналізувавши цей приклад, можна зробити висновок: густі горизонтальні смуги, незалежно від того, чим вони будуть запропоновані - покроєм, складочками, оздобленням чи малюнком тканини, на вигляд розширюють фігуру і роблять її нижчою. А рідкі вертикальні смуги на вигляд зменшують ширину і збільшують висоту фігури.
Якщо треба на вигляд розширити плечі, можна виріз горловини сукні зробити глибоким, причому гострий кут вирізу горловини має бути спрямований униз.

можна створити застосуванням гострого кута кокетки спідниці сукні. Гострий кут у цьому разі спрямований кутом до лінії стегон, а також коловими складками.
Подовжити зріст можна використанням вертикальних ліній покрою.
Оскільки одяг повинен підкреслювати достоїнства фігури, пом'якшувати її вади, треба вміло застосовувати закономірності зорових ілюзій. Наприклад, якщо плечі занадто вузькі й похилі, треба використати підплечники або великі коміри, вшивши рукава. Для фігури з квадратними плечима рекомендується рукав покрою реглан. Для фігури з вугластими плечима – рукав „ліхтарик” або рукав з воланами.
При невеликому зрості і широких стегнах не слід носити спідниці кльош і особливо "сонце", застосовувати горизонтальні фасонні лінії на спідниці (складки, волани), оскільки вони ще більше розширюють стегна і зменшують зріст. Якщо стегна невеликі, їх можна збільшити на вигляд за допомогою спідниці зі складками або зборками на талії.

Концепція профільного навчання