Офіційний сайт Філії Новобузького
Центру профільного навчання ЗОШ №1

 
» Водіння в темну пору доби і за різних погодних умов
на правах рекламы

Водіння в темну пору доби і за різних погодних умов

Умови водіння автомобіля в темний час різко відрізняються від умов водіння в денний час. З настанням темряви погіршується видимість доріг, оточуючих об'єктів, порушується уявлення про простір, притупляється спостережливість, зір стомлюється значно швидше, ніж удень. Крім того, незважаючи на значне зниження інтенсивності руху, вночі небезпека руху зростає. Статистика показує, що в темну пору доби відбувається понад половину всіх дорожньо-транспортних пригод. У зв'язку із цим до кожного нічного рейсу варто завчасно готовити автомобіль і вивчити майбутній маршрут.
Швидкість руху в нічний час майже у всіх випадках повинна бути менша швидкості руху в денний час. Варто пам'ятати, що видимість залежить не тільки від величини освітленості, але також від яскравості світла, контрастності предметів.
При русі по дорогах промені фар створюють світлову смугу, поза якою видимість практично відсутня. Отже, автомобілі і пішоходи, що перебувають на узбіччі, (особливо, якщо на ділянці дороги є повороти), можуть не потрапити в смугу освітлення і, таким чином, можуть бути абсолютно невидимі. Вчасно виявити й оцінити небезпеку буває дуже важко. Положення ускладнюється ще й тим, що колір автомобіля і одяг пішоходів можуть мати темні кольори і погано контрастувати з навколишньою обстановкою. На видимість впливає також і колір дорожнього покриття. Світла поверхня забезпечує кращу, а темна - гіршу видимість.
Особливо серйозну небезпеку представляє осліплення водія світлом фар зустрічного автомобіля: видимість різко погіршується, а найчастіше і зовсім пропадає. У цей проміжок часу водій, продовжуючи рух, піддає себе і пасажирів надзвичайної небезпеки. Раніше вказувалося, що процес адаптації, тобто відновлення зорових функцій після осліплення, може коливатися в значних межах і досягати десяти секунд і більше. За цей час автомобіль навіть при малій швидкості (ЗО - 40 км/год) може пройти сто метрів і більше. Практично в цих умовах водій не має можливості не тільки побачити небезпеку або перешкоду, але й витримати траєкторію руху автомобіля по полотну дороги. Необхідно твердо пам'ятати, що в цей час видимість у період зустрічного роз'їзду не перевищує 25 м. У зв'язку із цим кожний зустрічний роз'їзд становить велику небезпеку, тому необхідно значно знизити швидкість. Максимальна швидкість у такій обстановці не повинна перевищувати 30 - 35 км/год.
Уникнути осліплення світлом фар зустрічного автомобіля насамперед можна своєчасним і необхідним перемиканням з дальнього світла на ближнє. Таке перемикання доцільно здійснювати за 250 - 300 м до зустрічного автомобіля, але ніколи не менш ніж за 150 м, як того вимагають ПДР. Якщо ж наступить осліплення, то необхідно знизити швидкість до мінімуму, взяти вправо і у крайньому випадку зупинитися, щоб пропустити зустрічний автомобіль.
При русі на неосвітлених дорогах велику небезпеку представляє транспортний засіб, зупинений або поставлений на стоянку на проїзній частині або поблизу неї. Таку зупинку і стоянку справного автомобіля взагалі не слід допускати, а при виникненні несправності необхідно вжити заходів щодо попередження водіїв інших транспортних засобів. Для цього необхідно включити габаритні вогні, додатково встановити за автомобілем спеціальний виносний знак або ліхтар зі склом червоного кольору, вжити енергійних заходів до якнайшвидшого видалення автомобіля із проїзної частини. Уночі не слід дивитися в одну точку перед автомобілем, потрібно переводити погляд ближче і далі по всій ширині дороги в межах освітлюваної ділянки. Таке спостереження затримує настання стомлення і забезпечує більшу гостроту зору.
Повороти вночі також виглядають інакше, ніж удень. Важко визначити їхній радіус кривизни, а отже, і безпечну швидкість при проїзді повороту. Часто повороти оцінюються як значно більш небезпечні, тому недосвідчені водії знижують середню швидкість руху. На поворотах світло фар не повертається в напрямку кривизни, а залишається спрямованим прямо і тому краще висвітлює зовнішню сторону дуги повороту. До цього необхідно звикати і відповідно підвищувати увагу. При проїзді повороту малої кривизни варто користуватися фарами ближнього світла. У випадку, якщо автомобіль обладнаний протитуманними або широкозахватними фарами з дуже широким пучком, варто включати ці фари разом із ближнім світлом фар.
Якщо роз'їзд із іншим автомобілем відбувається на повороті вліво, виникає небезпека осліплення водія фарами зустрічного автомобіля (навіть ближнім світлом фар), частина пучка світла якого буде спрямована йому прямо в очі. Тому на повороті ліворуч треба підготуватися до можливості осліплення і вже заздалегідь направляти погляд на правий край дороги, намагаючись не дивитися на фари зустрічного автомобіля, що під'їжджає до повороту. Взагалі при русі ніколи не слід дивитися на фари зустрічного автомобіля. Необхідно направити погляд якомога правіше і тим самим зберегти найкращу в цих умовах видимість. Це ж допоможе швидше помітити перешкоду, що може виявитися в цьому випадку тільки із правої сторони.
Необхідно навчитися визначати за кількістю фар зустрічний транспортний засіб. Якщо одночасно видно дві фари - це автомобіль, якщо видно тільки одну фару, можна думати, що це мотоцикл без коляски, але не виключена можливість, що назустріч рухається автомобіль із несправною фарою. Коли світить одна ліва фара, то це не так страшно, тому що видно контур автомобіля, коли ж справна тільки одна права фара, - небезпека цілком реальна: ліва сторона автомобіля непомітна, і можна на неї наїхати.
Особливу увагу варто звернути на правильне регулювання фар, тому що від цього залежить не тільки дальність освітлення, але і величина осліплення фарами водія зустрічного автомобіля. Тому кожний водій повинен хоча б раз у рік перевіряти правильність установки фар свого автомобіля на станції обслуговування. Треба пам'ятати, що із часом і збільшенням пробігу змінюється прогин ресор і інших пружних, елементів підвіски і автомобіль осідає, що спричиняє зміну висоти пучків світла. Це ж відноситься і до їзди зі змінним навантаженням автомобіля.
При під'їзді до автомобіля, що обганяється, водій зобов'язаний на відстані 150 - 200 м від нього перемінити дальнє світло на ближнє, щоб не засліпити водія через дзеркало заднього виду. Водій автомобіля, що обганяється, помітивши, що автомобіль, що обганяє, виявився поблизу нього, повинен прийняти вправо і звільнити дорогу для обгону. В момент обгону варто трохи зменшити швидкість, щоб скоротити час виконання небезпечного маневру. Коли автомобіль, що обганяє, проїде трохи вперед, водій якого обганяли повинен перемикнути дальнє світло на ближнє і їхати з таким світлом доти, поки не перестане чітко бачити дорогу у світлі фар автомобіля, що їде спереду, тобто поки автомобіль, що обганяє, не проїде на відстань 200 - 250 м.
Рух автомобіля вночі в складі колони має деякі особливості. Водії повинні твердо знати і виконувати всі встановлені керівником колони світлові сигнали, дотримуватися необхідної дистанції і вміти вести спостереження за автомобілями, що йдуть попереду.

Керування автомобілем в туман

Рух при тумані небезпечно тим, що видимість дороги різко погіршується. Якщо туман щільний, то краще за нього перечекати, з'їхавши з проїжджої частини дороги. Об'єкти в тумані завжди здаються віддаленішими, ніж насправді. При русі в тумані в темний час доби необхідно включити ближнє світло фар, протитуманні фари, а вдень підфарники.
Орієнтиром під час руху служать дерева, стовпи і інші предмети в краю дороги. Далеке світло включати не слід, оскільки він розсіюється і лише засліплює зустрічних водіїв. Туман завжди знаходиться на деякій відстані від поверхні дороги, тому світло протитуманних фар ефективніше.
Туман значно погіршує видимість, закриває орієнтири, змінює фарбування променів усіх кольорів, крім червоного. Так, жовтий колір у тумані стає червонуватим, а зелений - жовтуватим. Тому, наближаючись до світлофора при тумані, треба сповільнити хід автомобіля, уважно придивитися до сигналів світлофора і виїжджати на перехрестя тільки впевневшись у правильності сигналу. Крім того, швидкість руху під час туману необхідно встановлювати з урахуванням дальності видимості шляху. Завіса туману може бути настільки густою, що навіть із включеними фарами буквально за кілька метрів нічого не можна розрізнити навколо. Із практики відомо, що якщо видимість не перевищує 10 м, то швидкість руху повинна бути не більша ніж 5 км/год.
їзда в густому тумані дуже швидко вичерпує фізичні сили і створює нервову напругу у водія. Фари зовсім не висвітлюють дорогу, і світло врізається в туман яскравими, сліпучими пучками. Тому в тумані варто їхати тільки при ближньому світлі фар, які ще якось висвітлюють дорогу. Однак краще використовувати спеціальні протитуманні фари з низьким і широким пучком світла, що краще проникає крізь туман (вірніше, під туман) і цілком задовільно висвітлює дорогу.
У тумані не дозволяється робити маневр обгону, виїжджати з ряду руху, їздити по трамвайних коліях, а також буксирувати автомобілі. Якщо необхідно повернути ліворуч або об'їхати нерухомий транспортний засіб, водій повинен попередньо оглянути дорогу через відкриту дверку і переконатися у відсутності транспорту, який рухається позаду або назустріч. При русі в густому тумані можна орієнтуватися по краях тротуарів, бордюра. Треба чітко дотримуватися правил руху, час від часу подавати звукові сигнали і відповідати на сигнали інших водіїв. Як на стоянці, так і під час руху варто включати освітлення.

Керування автомобілем в дощ

Рух під час дощу небезпечно тим, що поверхня дороги зволожується разом з пилом, що є на ній, який робить дорогу слизькою. Під час дощу різко погіршується видимість дороги, в цьому випадку необхідно понизити швидкість руху.
1) При роз'їзді із зустрічними транспортними засобами і обгоні вітрове скло забризкується. Тому користування склоочисником, де відсутня рідина для обмивання скла, погіршує видимість. Калюжі, що утворилися, заповнюють вибоїни дороги, тому необхідно понизити швидкість, аби не попасти до ями. У дощ намокають колодки гальм у зв'язку з чим значно знижується ефективність гальмування. Необхідно частіше виробляти сушку гальмівних колодок, для чого, на короткій дистанції пробігу декількома різкими натисненнями на гальмівну педаль просушити гальма

Водіння автомобіля в умовах низьких температур

Водіння автомобіля в умовах низьких температур має свої особливості. Насамперед низька температура повітря погіршує роботу двигуна, агрегатів і механізмів. Узимку збільшується в'язкість масла і пального, і тим самим утрудняється мащення агрегатів, знижується працездатність акумуляторних батарей, погіршується еластичність шин. Найбільше варто побоюватися замерзання води і розриву трубок радіатора, розморожування блока і головки блока циліндрів. При низьких температурах збільшуються крихкість і небезпека руйнування деталей із пластмас і гуми. Порушується робота системи живлення в результаті утворення крижаних пробок у трубопроводах і т.д. Холодна погода впливає негативно не тільки на механізми автомобіля і стан дороги, але й на працездатність водія.
При підготовці автомобіля до зимової експлуатації необхідно провести в повному обсязі чергове технічне обслуговування. Крім того, виконують ряд додаткових робіт. Знімають із автомобіля прилади системи живлення: бензонасос, карбюратор, фільтри, трубопроводи, паливну апаратуру в дизелів. Потім очищають і промивають бензинові баки, трубопроводи, фільтри, регулюють карбюратор на зимовий режим роботи. Акумуляторні батареї встановлюють у дерев'яні ящики й утеплюють повстяним чохлом. У батареї заливають електроліт підвищеної щільності, встановленої для даного району. У системі охолодження перевіряють термостат, промивають систему охолодження двигуна і при необхідності заповнюють її низькозамерзаючою рідиною, утеплюють шланги радіатора і водяного насоса. Роблять заміну літніх масел зимовими у двигуні і агрегатах силової передачі, а також у картері керма. Промивають гальмові циліндри та магістралі етиловим спиртом і заправляють їх гальмовою рідиною.
При дуже низьких температурах навколишнього повітря утеплюють гальмову систему, кабіну автомобіля, зовнішні маслопроводи і масляні фільтри системи змащення, масляний картер двигуна. Підготовляють і упорядковують засоби підвищення прохідності і самовитягування автомобілів.

Керування автомобілем при ожеледиці

1)При повороті на слизькій дорозі не можна одночасно гальмувати и виконувати поворот керованих коліс
2) Водій повинен уникати заносу але не боятися його і у випадку появі заносу автомобіля вміти вирівняти автомобіль
Дії водія при заносі задньоприводного автомобіля:
При появі заносу не слід гальмувати і вимикати зчеплення .
Необхідно зменшити подачу палива і повільно повернути рульове колесо в сторону заносу неможна різко повертати рульове колесо так як такі дії можуть визвати занос автомобіля в іншу сторону
Дії водія при заносі передньопривідного автомобіля:
При їзді на передньоприводних автомобілях по прямій занос практично виключається, занос автомобіля може відбутися при зміні напрямку руху, тому щоб уникнути заносу необхідно зменшити швидкість автомобіля до повороту.
При появі заносу в передньопрводном автомобілі необхідно повернути рульове колесо в сторону заносу, але не зменшувати подачу палива а навпаки додати газу
Концепція профільного навчання