Офіційний сайт: Центр профільного навчання
- філія Новобузької ЗОШ І-ІІІ ст. № 1

 
» Формули і функції у програмі Excel
на правах рекламы

Формули і функції у програмі Excel

Для виконання обчислень у програмі Excel використовують формули. Формули нагадують рецепти. їх можна складати самим або ж використовувати готові. Формула - це короткий запис послідовності дій, яка дає конкретний результат. Написавши певну формулу, Ви визначаєте порядок виконання дій.
Порядок виконання операцій записують за допомогою операторів. Але для отримання конкретного результату необхідно підставити в формулу конкретні значення величин, які до неї входять. Значення - це числа, дати, час, текст.
Оператори - це умовні позначення, які визначають порядок дій із значеннями. У виразі С2\"3+25-56/18-А1 С2, 3, 25, 56, 18 та А1 - значення, а \", +, -, /, — оператори.
У комп\'ютерній літературі значення ще називають операндами. Значення можуть бути константами, тобто постійними значеннями. У формулах Excel частіше будуть використовуватись посилання на клітинки, наприклад СІ або А5, які вказують на використання значення, яке знаходиться у відповідній клітинці. Ці посилання виконують у формулах роль значень (операндів), а не операторів.
Крім математичних операторів (+,-,*,/, Л) в Excel використовуються ще й логічні оператори. Це оператори порівняння =,>,=, <= та <>. Результат цих операторів у формулі може мати значення ТАК або НІ.
Також іще використовуються оператори посилань. Двокрапка (:) використовується для позначення діапазону. А1 і С4 - посилання на клітинки. Запис А1:С4 визначає діапазон, який включає всі клітинки відА1доС4.
Крапка з комою (;) - ще один оператор посилання. Це так званий оператор об\'єднання. Він об\'єднує не менше двох посилань на клітинки чи діапазони. А5;В7 означає «клітинка А5 і клітинка В7 ». А5:В7;НЗ:К9 означає «діапазон А5:В7 і діапазон НЗ:К9»
Посилання на клітинки у формули можна вводити як з клавіатури, так і за допомогою миші. Наприклад, щоб обчислити суму вмісту клітинок А1:А6 у клітинку А7 можна ввести формулу «=СУММ(А1:А6)>> або ввести «=СУММ(», виділити мишкою діапазон А1:А6 і натиснути клавішу «Enter».
Крім формул, у програмі Excel також використовуються функції. Функція вказує програмі, що робити. Функції дозволяють швидко й ефективно виконувати найскладніші обчислення. Змінну частину функції називають аргументом. Це ще одна назва значень, посилань чи тексту. Аргументи - це дані, які використовуються функцією для отримання результату. В одних функцій аргументів багато, у деяких - їх взагалі немає.
Багато функцій можна замінити формулами. Але, як правило, в цьому немає потреби. Одна з найпростіших і часто використовуваних функцій в Excel - це функція автоматичного додавання (автосума). Для того, щоб нею скористатись, треба виділити клітинку нижче стовпчика чи правіше рядка чисел, які треба додати і натиснути кнопку «Автосума» на панелі інструментів. Функція визначає, які числа зверху чи зліва повинні бути підсумовані, і показує вибраний діапазон, оточений рухомою рамкою. Якщо діапазон вибрано правильно, то натискають «Enter». Якщо потрібен інший діапазон, то його виділяють і натискають Enter. Натискання кнопки «Автосума» викликає функцію СУММ, яка й підсумовує всі значення із виділеного діапазону. Наприклад, у попередньому прикладі для знаходження суми у клітинках А1:А6 можна було б виділити клітинку А7 і натиснути кнопку «Автосума».
Не всі функції в Excel визначаються так просто, як функція СУММ. Для деяких із них треба багато аргументів, до того ж аргументи повинні бути правильних типів і введені без синтаксичних помилок. Для полегшення роботи з функціями використовується спеціальна службова підпрограма Excel, яку називають майстром функцій.
Використання майстра функцій
1. Виділити комірку, в яку необхідно ввести функцію.
2. Натиснути кнопку \"Вставка функції\".
3. В діалоговому вікні \"Майстер функції\" вибрати категорію функцій.
4. В розділі \"Функція\" вибрати необхідну функцію.
5. Для того, щоб отримати більше інформації, зв\'язаної з функцією, треба натиснути кнопку запуску помічника. У вікні помічника вибрати \"Довідка з цієї теми\", а потім \"Довідка з віділеної функції\". З\'явиться вікно довідкової системи з детальною інформацією.
6. Після вибору функції з\'являється палітра формул.
Палітру формул можна активізувати декількома способами:
при виборі функції в діалоговому вікні \"Майстер функції\";
якщо виділити комірку, в якій вже є функція, і натиснути кнопку \"Вставка функції\";
натиснути кнопку \"Змінити формулу в рядку формул\" і вибрати необхідну функцію із списку, який з\'являється на місці поля імені.
Знаходячись в палітрі формул можна також виділяти комірки, на які необхідно зробити посилання в аргументах. Для цього, знаходячись в палітрі формул, потрібно перемістити курсор у поле, в якому необхідно ввести посилання на комірку, і виділити в робочому листі комірку чи діапазон комірок. Якщо палітра формул закриває комірки, які потрібно виділити, її можна або перемістити, або скористатися кнопками згорнути/розгорнути.
В Excel можна створювати вкладені функції. При цьому в якості аргументу функції вводиться інша функція за допомогою списку, що знаходиться на місці поля імені. При створенні вкладеної функції, активна функція виділяється жирним шрифтом в рядку формул. Якщо потрібно зробити активною іншу функцію, то натисніть на її назві в рядку формул.
В Excel можна вкласти до 7 функцій.