Кровотечі, їх види і ознаки

Кровотеча - це витікання крові із кровоносних судин через порушення їхньої цілісності. Причиною кровотечі може бути ушкодження судин внаслідок травмування (укол , поріз, удар). Розрізняють кровотечі зовнішні й внутрішні (кров виливається із внутрішніх органів в оточуючі їх тканини чи порожнини). Інтенсивність кровотечі залежить від кількості ушкоджених судин, їх калібру, виду ушкодженої судини (артерія, вена, капіляр), рівня артеріального тиску, стану системи, що згортає кров.


Артеріальна кровотеча - кров, яскраво-червоного кольору, викидається з рани сильним пульсуючим струменем. Ця кровотеча найнебезпечніша і дуже інтенсивна.
Венозна кровотеча - кров, темно-вишневого кольору, витікає менш інтенсивно, рідко носить загрозливий характер.
Однак потрібно пам\'ятати, що при пораненні вен шиї і грудної клітки є небезпека виникнення в судинах негативного тиску підчас глибокого вдиху. Пухирці повітря, проникаючи з потоком крові в серце, можуть викликати закупорку серця і кровоносних судин (повітряну емболію ) та стати причиною смерті.
Капілярна кровотеча - така кровотеча спостерігається при неглибоких порізах шкіри, садинах. Завдяки зсіданню крові капілярна кровотеча припиняється самостійно.
Паренхіматозна кровотеча виникає в разі пошкодження печінки, нирок, селезінки і завжди небезпечна для життя. Самостійної зупинки кровотечі майже ніколи не відбувається.
У деяких випадках кровотеча може стати небезпечною не через кількість крові, яка витікає з ушкодженої судини, а внаслідок того, що кров викликає стискування життєво важливих органів. Так, скупчення крові в серцевій сорочці може привести до стискування серця (тампонаді) та його зупинці, а скупчення крові в порожнині черепа приведе до стиснення мозку й смерті. При крововиливах у міжтканеві простори утворюються гематоми .
Кровотечі небезпечні тим, що зі зменшенням кількості циркулюючої крові погіршується діяльність серця, що в свою чергу, знижує постачання киснем життєво важливі органи (мозок, нирки, печінку). Це прискорює розвиток термінальних станів.



В умовах подання першої допомоги можливе тільки тимчасове або попереднє зупинка кровотечі на період, необхідний для доставки потерпілого до лікувального закладу.
Найшвидший та доступний спосіб тимчасового зупинка артеріальної кровотечі - пальцеве притискування артерії до кістки вище (потоку крові) місця поранення.

1. Скронева артерія. її притискують одним пальцем до скроневої кістки спереду вушної раковини на 1-1,5см. від неї при кровоточивих ранах голови.
2. Нижньощелепну артерію притискують одним пальцем до кута нижньої щелепи при кровоточивих ранах на обличчі.
3. Сонна артерія. Цю артерію притискують нижче (ближче до серця) її поранення до шийних хребців. Потім накладають стискальну пов\'язку, під яку на пошкоджену артерію підкладають щільний валик з бинта, стерильних серветок або вати.
4. Підключична артерія. її притискують до першого ребра в ямці над ключицею, коли кровоточива рана розташована високо на плечі, в області плечового суглобу або в пахвинній впадині.
5. Пахвинна артерія. її притискуютьдо голівки плечової кістки, при рані в області середньої або нижньої третини плеча, для цього, опираючись одним пальцем на верхню поверхню плечового суглоба, іншими пальцями здавлюють артерію.
6. Плечову артерію притискують до плечової кістки з внутрішньої сторони плеча збоку від двоголового м\'яза, якщо рана розташована в нижній третині плеча або на передпліччі.
7. Променеву артерію притискують до підлягаючої кістки в області зап\'ястка великого пальця при пошкодженні артерії кисті.
8. Стегнову артерію притискують в паховій ділянці до лобкової кістки таза шляхом
натиснення кулаком.
9. Підколінну артерію притискують вобласті підколінної ямки при рані гомілки або стопи,
для чого великі пальці кладуть на передню поверхню колінногосуглоба. а іншими притискують
артерію до кістки.
10. Артерії тилу стопи можна притиснути до підлягаючих кісток стопи, а потім накласти
стискальну пов\'язку. При сильних кровотечах накласти джгут на ділянку гомілки.

Притискування артерій пальцем вимагає значних зусиль. Навіть фізично сильна і добре підготовлена людина може здійснювати його не більше 15 - 20 хвилин. Тому, зробивши пальцеве притискування судини, негайно накладіть джгут, закрутку або стерильну пов\'язку. Імпровізованим джгутом може служити скручена хустка або ремінь.
Ніколи не використовуйте як закрутку ліску, капронову нитку, тонкий дріт. Ними можна перерізати м\'які тканини.
Щоб через кілька днів на місці травми не утворилася інфікована рана, потрібно правильно обробити її в моменту шкодженн я. Рану можна промивати тільки 3% розчином перекису водню. Шкіру навколо рани можна протерти спиртом, горілкою, самогоном, йодом, кип\'яченою водою з милом, не допускаючи влучення рідини в рану, тому шо, потрапивши в рану, дія йоду або спирту викличе загибель живих клітин та утруднить загоєння. Перед накладанням пов\'язки не кладіть на рану вату, тому шо ватяні волокна присохнуть до поверхні рани і потім видаляти їх буде дуже складно. Перед обробкою рани треба вимити руки з милом і протерти їх спиртом. Малюнок 3.2.



За допомогою стискальної пов\'язки. Малюнки 14.1 - 14.3.
За допомогою закрутки. Малюнки 14.4- 14.6.
Малюнок14.4 - зав\'язування вузла;
Малюнок 14.5 - закрутка за допомогою палички;
Малюнок 14.6 - закріплення палички.







За допомогою згинання кінцівки. Малюнки 15.1 - 15.6. За допомогою джгута.

Джгут накладають вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг або м\'яку прокладку з бинта. Накладають з такою силою, щоб зупинити кровотечу. Якшо джгут накладений недостатньо туго, то артеріальна кровотеча посилюється, оскільки здавлюються тільки вени, по яких здійснюється відтік крові з кінцівки.До джгута підкладають записку з точним зазначенням дати, часу (годин та хвилин) його накладання. Перетягнуту джгутом кінцівку тепло вкривають. Джгут варто тримати не більше 1.5 -2 годин. У тих випадках, коли з моменту накладання джгута пройшло 2 години, треба зробити пальцеве притиснення артерії, потім послабити джгут на 5 — 10 хвилин і знову накласти його вже вище попереднього місця.



Типові місця накладання кровоспинного джгута при кровотечі з артерій. Малюнки 16.1 - 16.6.